Лесі Українці 146: нетиповий погляд на письменницю

СКВИРЯНИ ПРО РІДНУ МОВУ (відео)

З нагоди Міжнародного дня рідної мови учні 9 класу Сквирського ліцею влаштували лінгвістичний флешмоб. Пропонуємо вам ознайомитись з думками жителів нашого міста про рідну мову. "ЩО ДЛЯ ВАС РІДНА МОВА?"

Вічна пам'ять Небесній Сотні! Герої не вмиють!

   

   18 лютого 2017 року в Комунальному вищому навчальному закладі Київської обласної ради «Академія неперервної освіти» відбувся ІV (загальнонаціона-льний) етап ХVІІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. У Конкурсі взяли участь 26 учнів загальноосвітніх навчальних закладів, 3 учні професійно-технічних навчальних закладів та 16 студентів вищих навчальних закладів Київщини. Після випробувальних змагань відбулося урочисте свято – нагородження переможців ІІІ (обласного) етапу конкурсу.

Всеукраїнський конкурс учнівської та студентської творчості «Змагаймось за нове життя!»          З метою сприяння глибшому ознайомленню та вивченню молоддю спадщини великої української поетеси Лесі Українки; долучення підростаючого покоління до збереження і розвитку культурної спадщини українського народу шляхом вивчення історії рідного краю, спонукання осмислення державотворчих зусиль нашого народу та його перспектив; виховання почуття патріотизму, національної гідності та особистої відповідальності за майбутнє нашої Батьківщини Культурно-просвітницький центр «Sweetart – Знання» за підтримки Полтавської та Чернівецької обласних державних адміністрацій проводить ІІ Всеукраїнський (ХІІІ Всекримський) конкурс учнівської та студентської творчості «Змагаймось за нове життя!», присвячений Лесі Українці.             За бажанням, до участі запрошуються учні 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів різних форм власності та студенти вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації.         Детальніше, положення про конкурс та заявка на участь

   Українська поетеса, діячка ОУН, 1941 року прибула до окупованого нацистами Києва, щоб відновлювати українське культурне життя. Очолювала редколегію літературного додатку "Літаври" до газети "Українське слово".

   Після арешту редакції «Українського слова» О. Теліга не брала до уваги постанов німецької влади: ігнорувала вказівки німців зухвало і принципово. 7 лютого 1942 р. почалися арешти, вона знала, що ризикує, але тікати з Києва не хотіла. Олена пішла на стовідсоткову загибель, з нею пішов і її чоловік  Михайло. Під час арешту 9 лютого він назвався письменником, щоб бути разом з нею.

Розстріляні в Бабиному Яру. Останні її слова, написані на стіні камери київського гестапо:" Тут сиділа і звідси іде на розстріл Олена Теліга".

Феномен Жуля Верна

Феномен Жуля Верна

    8 лютого  1828 року народився відомий письменник Жуль Верн.

Із 108 його фантастичних ідей нездійсненими сьогодні залишились тільки 10. Такою кількістю втілених в життя задумів не можуть похвалитися навіть вчені. Так ким же був Жуль Верн? 

  Сто років назад Жуль Верн заслужив славу геніального фантаста. Сьогодні його називають провидцем. Дійсно, наукові передбачення француза збуваються одне за одним. Вже давно увійшли в наше життя придумані ним скафандри для перебування під водою, гелікоптери, автоматичні гвинтівки, електромобілі, підводні човни, телевізори, телефони і багато іншого. Але навіть скептики більше не намагаються пояснити подібні "попадання" прозаїка лише його широким кругозором і освіченістю.
    Так, Верн щоденно перелистував величезну кількість наукових журналів, де в тому чи іншому вигляді згадувались неймовірні нововведення та гіпотези. Деякі з них в результаті знаходили місце в його книгах. Але часом романіст описував такі винаходи, до яких не додумався жоден вчений з його часу. Руйнування матеріалів електричною іскрою, силовий руль для морських суден, скло, яке не б'ється, хірургічна трансплантація - в сучасній для Верна "серйозній" літературі немає й натяку на подібні ідеї. Наприклад патент на газорозрядні світильники, які освітлювали каюти знаменитого "Наутілуса" в 1870-му, був виданий лише в 1938 році, а самі неонові лампи включені в число найважливіших винаходів, зроблених в ХХ столітті.

    В своїх творах він передбачив наукові відкриття і винаходи в найрізноманітніших областях, в тому числі акваланги, телебачення і космічні польоти:

- Електричний стілець.
- Великі підводні човни здатні довго знаходитись в плаванні («20 000 льє під водою»).
- Літак («Володар світу»)
- Гелікоптер («Робур-Завойовник»).
- Космічні кораблі і пілотовані польоти в космос, в тому числі на Місяць («З землі на місяць»). Верн точно описав розміри ракети, точне місце старту (Флорида) і навіть екіпаж: 3 людини, як це і було зрештою в програмі NASA.
- Вежа в центрі Європи (до будівництва Ейфелевої вежі) – опис досить схожий.
- Міжпланетні мандрівки («Гектор Сервадак»), запуски космічних апаратів доказують можливість міжпланетних подорожей.
- Відеозв’язок і телебачення («Париж в ХХ столітті»).
- Будівництво Туркестано-Сибірської магістралі («Клодіус Бомбарнак. Записна книжка репортера про відкриття великої Трансазіатської магістралі (Із Росії в Пекін)»).
- Літак з перемінним вектором тяги («Незвичайні пригоди експедиції Барсака»).
- Принципова прохідність Північного морського шляху за одну навігацію («Найда з загиблої Цинтії»).

Декілька передбачень Жуля Верна, які не збулися

- Земля на Північному полюсі (Пригоди капітана Гаттераса) і океан на Південному (20 000 льє під водою): все виявилось навпаки.
- Зарядка від атмосферного накопичувача (Робур-Завойовник)

7 лютого - 205 років від дня народження Чарльза Діккенса

знаменитого англомовного романіста, соціального критика, прославленого творця яскравих комічних характерів, автор "Пригод Олівера Твіста", "Різдвяної пісні у прозі", "Таємниці Єдвіна Друда" та інших.

До вашої уваги найвідоміші афоризми видатного письменника:

Брехня відверта чи невиразна, сказана чи ні, завжди залишається брехнею.

Жива людина без розуму — гірше, ніж мрець.

Життя нам дано з неодмінною умовою захищати його до останньої хвилини.

Людина не може по-справжньому вдосконалюватися, якщо не допомагає вдосконалюватися іншим.

Не завжди високе те, що знаходиться високо, і не завжди низьке те, що знаходиться низько.

Нема на світі такого пагорба, вершини якого завзяття врешті-решт не досягне.

Правда завжди відважна.

Працьовитість — душа будь-якої справи й запорука добробуту.

У цьому світі користь приносить кожен, хто полегшує тягар іншої людини.

Моя віра в людей, які правлять, загалом, незначна. Моя віра в народ, яким правлять, загалом, безмежна.

Я вірю і маю намір вселити людям віру в те, що на світі існує прекрасне, вірю, незважаючи на повне виродження суспільства, потребами якого нехтують.

Позбуваймося слів-паразитів!

  Якщо за півтори хвилини людина вимовила беззмістовне слово більше ніж двічі - це слово-паразит. Напевне, час від часу таку біду помічав за собою кожен: як причепиться якесь слівце, так і кажеш його без потреби. - Слова-паразити не несуть жодного смислового навантаження. Це - сміття, яке є у кожній мові. Слова-паразити частіше використовують чоловіки - у жінок словниковий запас більший. Їх вживають представники тих професій, в яких нема активного спілкування. Такі слова популярні серед молоді та людей старшого віку. 

    Із яких причин у нашій мові з'являється це "сміття"?  Вони передаються один одному наче вірус, особливо в дитячих садочках. Причиною може бути оточення, наприклад, батьки чинять словесний тиск на дитину, вона хвилюється, тому й говорить абищо. Також вони з'являються через малий словниковий запас. У дорослих слова-паразити виникають через те, що язик не встигає за думкою. Відомо, що ми думаємо у чотири рази швидше, ніж говоримо. Багато людей хоче відразу ж усе розказати, та не вдається, з'являється розгубленість. Вона породжує страх паузи. І замість того, щоб витримати цю паузу, людина вимовляє слова-паразити. Також їх вживають тоді, коли повільно підбирають точніший вислів. Говорять слова-паразити й ті, хто пережив аудиторний шок і має травму після публічного виступу. А ще такі слова застосовують для впевненості у розмові. Наприклад, у деяких політиків є словосполучення-паразит "абсолютно чітко", яке  вживається майже щохвилини.

  Якими є найпоширеніші мовні паразити? Виділяють кілька груп. Наприклад, атавістичні звуки - "е-е", "ну", "и-и". Також окремі слова: "кагби", "блін". Люди, які вживають це слово відчувають дратування, хвилювання, невпевненість. Слово "короче" використовують ті, хто відчуває, що занадто багато говорить. Слова-паразити: "як сказати", "скажімо так" - теж вказують на невпевненість, невизначеність. Поширене "ну такоє" - свідчить про неточність думки. Деякі люди полюбляють додавати перепитувальні слова-паразити, наприклад, "правильно", "так". Це роблять, аби переконатися у правильності своєї думки. Також є маніпулятивні фрази-паразити, наприклад, "я вас почув". Часто їх використовують ті, хто займається продажем товарів чи послуг. Зауважу, що матюки теж стали словами-паразитами. Раніше мат виражав афекти, а зараз його використовують як засіб зв'язку слів. Існує багато фраз-паразитів, приказок, фразеологізмів - "бабка надвоє гадала", "се ля ві", навіть анекдоти уже бувають паразитами. З'являються слова-паразити й в інтернетному спілкуванні. Поширене відоме "IMХO" (In My Humble Opinion -- на мою скромну думку. -- Авт.) Його пишуть і там, де треба, і де не треба.

   Серед молоді, та й не тільки, стало дуже поширеним слівце "тіпа", -- зауважує  Микола Лесюк, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри слов’янських мов Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. - Чув таку розмову студенток: "Рішила я їхати тіпа в універ не в неділю, а тіпа рано в понеділок. Прийшла на зупинку, а бусик тіпа поїхав, лиш показав мені тіпа хвіст". Часто чуємо російське слівце "капєц", причому навіть від людей старшого віку. У гуцулів кaпець - це вовняна груба шкарпетка. Для заміни російських вульгаризмів уживаються слова "фігня", "пофіг", "нафігa", "йо-ма-йо", "йо-пе-ре-се-те" та інші. Часто можна почути слово "вопше" (спотворене російське "вообще") чи "вопшем", яке вживають переважно замість підсумкового слова "отже", "отож". Менш поширені слова: "круто", "тупо", "припух", "прікол", "облом", "даже", "іменно", "напряжно", "конкрєтно" та інші. Нерідко можна почути вставне словечко "вот" або "вот-вот". Так само часто дехто використовує російське "допустім".

    Як же позбутися цього "сміття"? Найперше - у людини має бути мотивація. Також слід визначити психологічні причини вживання слів-паразитів та усвідомити, чому ми їх говоримо. Людину, захоплену розмовою, можна записати на диктофон, а потім дати прослухати запис. Якщо ж вона не помічає вживання слів-паразитів, треба попросити друзів чи колег, аби вони стежили за мовленням і подавали якийсь сигнал, наприклад, плескали в долоні. Коли говорите слово-паразит, можна вщипнути себе або стиснути кулак. Таких слів можна позбутися завдяки больовому синдрому. Ще один спосіб -слова-паразити виписати, а папірець розірвати чи спалити. Для дітей дієвою буде ігрова форма. Один маленький хлопчик часто говорив "блін", та щоразу, як він це казав, мама змушувала його кукурікати. Дитину відучили від слова-паразита за тиждень. 

   На своїх уроках іноді, чуючи в учнів слова-паразити, рекомендую їм записати їх та дошці та проаналізувати їх недолугий вигляд та звучання, сміючить на своїми помилками, ми не даємо їм шансу на повторення)))

Що говорять про українську мову іноземці

Америка. Джон, журналіст:

   "Для мене українська мова звучить дуже м'яко. Коли чуєш одних і тих же людей, що говорять українською і російською, то здається, що говорячи українською, вони добріші".

Франція. П’єр, науковець:

   "Мова, як і французька, дуже м'яка і створена для кохання. Хоча значення слів залишилося для мене цілковитою загадкою, мені постійно здавалося, що українці говорять про щось хороше. Таке враження, що українська - дуже доба і м'яка. Особливо мені подобається, коли нею розмовляють жінки - вона взагалі якась більш жіноча за звучанням".

Німеччина. Валерія, журналіст: 

   "Коли я чую, як українці говорять, мені здається, що так швидко не можна говорити жодною іншою мовою. Українська мова дуже швидка і ритмічна. Вона звучить дуже приємно й мелодійно, а ще пристрасно. Німецька мова дуже монотонна і безпристрасна, всі звуки подібні, і ця різниця відразу відчувається. Українська мова схожа на пісню. Але багато ваших звуків просто зводять з розуму англомовних або німецькомовних людей, їм ніколи не вимовити правильно ваш «м'який знак» або дзвінке «р»".

Італія. Габріель, гід:

   "Мені українська подобається і здається дуже мелодійною. Я знаю російську мову, так от вона набагато грубіша, і мені подобається, як у порівнянні з російською звучить багато українських слів. Українська дуже нагадує мені бразильський варіант португальської, вона така ж м'яка і тягуча".

І, наостанок, залишається додати, що українська мова займає друге місце в світі за мелодійністю (після італійської).

    На мовному конкурсі, який пройшов у Парижі у 1934 році, українську мову  визнано третьою найбільш красивою мовою в світі (після французької та перської) за такими критеріями, як фонетика, лексика, фразеологія й будова речення.

5 книг, які допоможуть підліткам повірити в себе

   Підлітки гостро переживають події у своєму житті. Найменша сімейна сварка, розлучення із коханими, смерть близької людини: це може стати причиною розпачу молодої людини. Батькам і дітям важко знайти спільну мову у цей період.

Вважаю за потрібне назвати 5 книг, які варто було б прочитати)

Марк Лівін "Бабине літо"

"Добра і сумна книжка розповідає про 10-річного хлопчика Ждана, який приїхав на літо до бабусі й дідуся, бо мама з татом вирішили розлучитися. Він дивиться на світ, ніби такий звичний, і розуміє – світ змінюється. Його чому? і як? уже значно складніші.

Книга вчить: у будь-якій кризовій родинній ситуації все одно плекай добро у власному серці. Воно здатне розтопити найміцнішу кригу".

Крістіне Нестлінгер "Маргаритко, моя квітко"

"Чого лише не відбувається в житті Маргарити-Марії Закмайєр або ж просто Маргаритки. У 14 героїня книги – звичайна товста дівчинка, а її найбільша проблема – пережити черговий урок фізкультури. Коли дівчині виповнюється 15, життя стрімко змінюється, бо її батьки розлучаються. Разом із мамою дівчина переїздить до іншого помешкання, а тато залишається з її молодшим братом Гансиком. Щоправда, коли їй виповнюється 17, родина знову возз'єднується. Та в Маргарити - нова проблема. Дівчина подобається одразу двом хлопцям, а от кого любить вона сама, красунчика Флоріана чи розважливого, спокійного Гінцеля?

Книга вчить: попри всілякі сімейні чвари, ви завжди можете поговорити зі своїми батьками. Коли батьки сваряться між собою, це зовсім не означає, що вони сваряться з вами. Ваш діалог лишається в силі".

Андрій Бачинський "140 децебелів тиші"

"В автомобільній аварії юний музикант Сергій втрачає не лише батьків і сестричку, але й слух. Він мусить навчитися по-новому спілкуватися з ровесниками в інтернаті, подолати зневіру і відчай, аби важка втрата не вбила в ньому повністю бажання жити. А також – вирватися зі злочинного кола і врятувати названу сестру від лиха.

Книга вчить: ми не маємо права списувати з рахунків людей, які злим жартом долі потрапили у зовсім інший світ соціуму – людей із вадами. Навпаки наш діалог має підтримуватись та якомога голосніше звучати, щоб почули й ті, хто не хоче цього чути, закриваючись повсякденними справами і власними відмазками".

Р. Дж. Паласіо "Диво"

"Головний герой роману "Диво" – п'ятикласник Огест Пуллмен, що має рідкісну хворобу. Риси обличчя хлопчика наче переплутані. Зазвичай це викликає в людей жах. Аж ось дитина потрапляє до звичайної школи, де на неї чекають нові труднощі, знайомства та ще багато чого. Читачі дізнаються, що почуття гумору й дружба можуть створити справжнє диво в житті людини.

Книга вчить: у будь-якій ситуації лишайтесь самими собою. Це не лише викликає повагу в оточуючих, а й принесе плоди".

Ольга Купріян "Солоні поцілунки"

"Мілка і подумати не могла, що в день її чотирнадцятиліття вибухне стільки проблем. На межі краху опиниться все, що було ідеальним чи виглядало таким: сім'я, власна зовнішність, оцінки, стосунки зі звабливим хлопцем та порозуміння із близькою подругою. Мілка зрозуміє: не можна ступити й кроку, щоб не скривдити чиїхось почуттів. Дівчині доводеться обирати між трьома закоханими в неї хлопцями. Визнавати свою провину. Гірко ридати. Сміятися до кольок у животі. Кохати не того, хто цього вартий. Отримувати по заслузі. Мілка та її друзі ходять до школи й на танці, кохають, сміються, помиляються. Потайки від дорослих п'ють алкоголь і думають про секс. Вони — звичайні підлітки зі звичайними проблемами й переживаннями, які шукають себе.

Книга вчить: одному з найважливіших для дорослої людині вмінню – вмінню вчасно відпускати: вчорашніх друзів, недавніх коханих, важкі обставини, що минули. Завжди потрібно рухатись далі, оперуючи вже власним досвідом".

Бажаю наснаги та приємного читання!