Фестиваль української поезії "Голосіївська осінь"

Цьогорічний фестиваль української поезії «Голосіївська осінь», що відбувся 21 вересня в Київському літературно-меморіальному музеї М.Т.Рильського, порадував гостей і учасників по-літньому теплою погодою і традиційною майже родинною атмосферою.
Відкрила захід Вікторія Колесник, очільниця музею. В своєму виступі вона нагадала присутнім про історію фестивалю, про незабутні імена великих українських поетів, з ним пов’язані...

Все менше залишається людей, які ще пам’ятають живого Максима Тадейовича. Тим цінніші їхні спогади про нього. Своїми споминами ділилися онуки видатного поета - Максим Георгійович Рильський та Анатолій Петрович Рильський.

 Професор КНУ  ім. Т. Шевченка Михайло Наєнко згадав своїх однокурсників Людмилу Зінчук, Неонілу Підпалу, Галину Касич, Івана Іллєнка, дещо молодшу Людмилу Таран, які працювали у щойно створеному (1966-го року) Музеї М.Рильського, готували його першу експозицію... Потім Михайло Кузьмович представив молодих поетів з літературної студії ім.М.Рильського.

Урочисте закриття XVIII Міжнародного конкурсу з української мови ім. Петра Яцика

17 травня 2018 року відбулося офіційне закриття XVIII Міжнародного конкурсу з української мови імені ПетраЯцика та нагородження переможців. На сцені Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франкабуло вручено премії переможцям та призерам мовного марафону за їхні досягнення на національному рівні патріотичного турніру.

Серед нагороджених –  Середа Олександра, учениця 10 класу НВК «Сквирський ліцей – ЗОШ І-ІІ ступенів» (Диплом ІІІ ступеня).

   Призери зігрівали святкову залу своїми щирими посмішками та вдячними словами меценатам, котрі нагороджували їхпрестижними преміями. Цьогоріч нагороди найкращим знавцям мови вручали: незмінний голова журі конкурсу, директор Інституту української мови Національної академії наук України, доктор філологічних наук, професор – Павло Гриценко; президент Ліги українських меценатів Володимир Загорій; голова Наглядової Ради конкурсу, доктор філології – Ірина Фаріон; поет і видавець, директор видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га» Іван Малкович; представник  Всесвітньої єврейської організації STL Діана Коломойцева.

Мандрівка до Країни Див Люїса Керролла

   Чи доводилось вам побувати в Країні Див? Звісно, кожен, хто хоч раз у житті відкривав книгу відомого англійського письменника Льюїса Керролла знає про цю незвичайну місцину. Світ нестримної фантазії манить і дорослих і маленьких читачів, кожному цікаво слідувати за юною Алісою, розгадувати логічні загадки, знайомитись із неймовірними персонажами.

   Учні 5-А класу Сквирського ліцею із задоволенням прочитали цю чудову історію: спостерігали за боязким Білим Кроликом, захоплювалися витівками Чеширського Кота, щиро сміялися із словесних нісенітниць Казна-Що-Не-Черепахи і, звісно, вболівали за долю Аліси. 

   Останній урок вивчення твору пройшов під темою “Перевернутий догори ногами світ у казці Л. Керролла “Аліса в Країні Див”. Юні читачі завзято досліджували втілення сюжету казки-повісті у різних видах мистецтва – кіно та мультиплікації. А ще завдяки мобільному додатку “АТБ-Wonderland” усі мали можливість подивитися на “живих” персонажів книги та зробити з ними фото напам’ять. Сподіваємось, що знайомство з анімованими героями книги стане не лише запорукою гарного настрою, а й стимулюватиме зростання читацьких інтересів 

21 березня – Всесвітній День поезії.10 фактів до свята

Поезія - як живопис:

 один твір полонить тебе більше, 

якщо ти будеш розглядати його зблизька,

 а інший - якщо відійдеш подалі. 

(Горацій)

У ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ПОЕТА, ЯКОГО ДРУЗІ НАЗИВАЛИ «МАКСИМ ЗОЛОТЕ СЕРЦЕ»

                          МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ

Епоху, де б душею відпочить,
З нас кожний має право вибирати,
Найдемо тут ми вибору багато
Народів, царств, богів, людей, століть.

Готичний присмерк, еллінську блакить,
Легенд біблійних мідь, вісон і злато —
Все можемо на полотні віддати
Чи на папір слухняний перелить.

Але любить чи не любити те,
Що вколо нас і в нас самих росте,
Що творить нас, що творимо самі ми, —

Лише сліпець, що замість крові в нім
Тече чорнило струмнем неживим,
Тривожиться питаннями такими.

                                       1927

Вшановуємо пам’ять дисидента, журналіста, політичного діяча В’ячеслава Чорновола

На виконання Указу Президента України від 01.12.2017 №397 «Про відзначення 80-річчя від дня народження В’ячеслава Чорновола» у закладах освіти області рекомендуємо упродовж грудня 2017- березня 2018 року провести:

бесіди, круглі столи, науково-практичні конференції, семінари та уроки, присвячені правозахисній діяльності  Чорновола; конкурс учнівських рефератів та творчих робіт  на тему: ” В.Чорновіл і дисидентський рух в Україні “;

у шкільних бібліотеках організувати експозиції “В.Чорновіл – лідер українського правозахисного руху”,  “Місце та роль В’ячеслава Чорновола у становленні сучасної української державності”, “В.Чорновіл – політичний і державний діяч, Герой України”;

редакційним колегіям навчальних закладів випустити тематичні інформаційні бюлетені, присвячені 80-річчю від дня народження В. Чорновола.

Під час проведення просвітницьких заходів рекомендуємо використати соціальну рекламу, приурочену 80-річчю від дня народження В’ячеслава Чорновола за посиланням на ресурсі: https://fex.net/get/736787998148/12218676

• До 80-річчя з дня народження В’ячеслава Чорновола (сайт “інформаційні матеріали Українського Інституту національної пам’яті”
• В’ячеслав Чорновіл: 4 подвиги і життя в ім’я незалежності України (сайт “Герої України”)

а також документальні фільми:

Дорога В’ячеслава Чорновола

Tой, що пробудив Кам’яну державу

Великі українці. В’ячеслав Чорновіл 

Сьогодні день народження Тараса Шевченка, українського поета, художника, мислителя.

Нині Шевченків «Кобзар» для українців те саме, що й Біблія. Його загортали у вишитий рушник і зберігали біля образів як святиню. По ньому український селянин, водячи зашкарублим, покрученим від важкої праці пальцем, вчився читати. Вуста старанно шепотіли заповітні прості рядки, а розум осявала істина – «Борітеся – поборете!» Його вчили напам’ять. Політв’язні царату, дисиденти, шістдесятники. Шевченко був з кожним українцем у тюрмах, таборах і на засланні; на чужині, в еміграції. Був на Майдані і в окопах війн, в руїні Донецького аеропорту з нескореними кіборгами і з кожним українцем, що залишився на окупованих агресором українських територіях. Попри час, Шевченко не віддаляється, не бронзовіє. Він – апостол правди – живий! У чому криється цей феномен, ця дивна незбагненність? У живому щирому слові Тараса, що іноді бринить як струна, а іноді подібне до гострого важкого меча. «Без Нього… хто знає, що було б з нами!», - зазначає Богдан Лепкий.