Традиційно, 4 жовтня, у світі відзначають Міжнародний день захисту тварин.

  День, покликаний звернути увагу людства не лише на власні проблеми, але й згадати про інших мешканців планети. Відзначається за рішенням Міжнародного конгресу прибічників руху захисників природи, що проходив у 1931 році у Флоренції. Дата проведення Всесвітнього дня захисту тварин обрана не випадково – 4 жовтня католики вшановують пам’ять святого Франциска Ассізького (1181–1226), одного з найулюбленіших католицьких святих, покровителя тварин.

Cьогодні 111 років з дня народження Івана Багряного – великого українського прозаїка, поета та публіциста. Пам’ятаймо та шануймо спадщину великих українців!

1925 року Іван Лозов'яга (справжнє прізвище митця) надрукував свої перші вірші, а згодом і невеличку збірку "Чорні силуети: П'ять оповідань". Навчаючись у Київському художньому інституті, вступив до опозиційного літературного об'єднання МАРС ("Майстерня революційного слова"), де співпрацював із Валер'яном Підмогильним, Євгеном Плужником, Борисом Антоненком-Давидовичем, Григорієм Косинкою, Тодосем Осьмачкою та іншими, яких пізніше радянська влада переслідуватиме. У 1929 році на власний кошт видав  поему "Ave Maria", яка майже миттєво була заборонена цензурою й вилучена з книготоргівлі. 1930 року побачив світ історичний роман у віршах "Скелька", про повстання селян. За нього тогочасна критика назвала Багряного "співцем куркульської ідеології".

28 вересня - День народження Василя Сухомлинського

   "Я не можу жити без дітей. Двадцять років я прокидаюсь о другій, третій годині ночі і працюю, працюю, працюю до ранку. З нетерпінням очікую на ранок, коли задзвенить дитяче щебетання. Я ніколи не залишу дітей, тому що без них я просто не можу жити".

   (В.О.Сухомлинський)

26 вересня - Європейський день мов

100 вибачень Папи Римського перед світом

 Усього з моменту обрання Папою Іоанн Павло II вибачався з різних причин приблизно 100 разів. Якби вибачення понтифіка мали зворотну силу, вся людська історія пішла б іншим шляхом і, зокрема, католицька церква давно припинила б існування.

   У 1998 році вийшла книга італійського журналіста Луїджі Аккаттолі (Luigi Accattoli) "When а Pope Asks Forgiveness: The Mea Culpas of John Paul II" ("Коли Папа просить вибачення"), в якій описувалися всі вибачення голови католицької церкви. Понтифік вибачався у 1978 році, відразу після вступу на престол, перед італійцями за погане володіння їхньою мовою. 

"Моя порада проста: не читай дурниць" - Михайло Драгоманов

Драгоманови й Косачі у 1890­х. Ліворуч сидять діти Михайла Драгоманова – син Світозар і найстарша донька Лідія (у чорній сукні). У центрі: Олександра Драгоманова – дружина брата Олександра – з донькою Оксаною. Праворуч скраю – сестра Олена Пчілка, у дівоцтві Ольга Драгоманова, у заміжжі Косач. Стоять, зліва направо: її доньки Оксана й Ізидора Косач – сестри Лесі Українки – та їхня двоюрідна сестра Аріадна (за Оленою Пчілкою) – молодша донька Михайла Драгоманова.

Якби ім'я Михайла Драгоманова з'явилось під молитвою "Отче наш" або гімном "Боже, царя храни", казав Іван Франко, то й їх би негайно заборонили. Росіяни вважали його мазепинцем, а свої навпаки – обрусителем. Був небажаний ані в Російській імперії, ані в Австро­Угорській. Драгоманов – один із найпотужніших наших інтелектуалів – не ужився й із тодішніми європейськими соціалістами, хоч і вважали його серед них чільною постаттю.

Михайло Коцюбинський знав 9 мов...

17 вересня 1864 року у Вінниці в сім'ї дрібного урядовця народився Михайло Михайлович Коцюбинський.

Закінчивши Шаргородське духовне училище, розпочав серйозну літературну працю.

Роки перебування Коцюбинського на урядовій службі в Молдавії і Криму дали матеріал для його творів "Для загального добра" (1895 р.), "Посол від чорного царя" (1897 р.), "Відьма" (1898 р.), "В путах шайтана" (1899 р.), "Дорогою ціною" (1901 р.), "На камені" (1902 р.), "Під мінаретами" (1904 р.).

У п'ятиліття перед революцією 1905–1907 роки Коцюбинський написав і опублікував оповідання "Fata morgana", в якому вловив головні зрушення у свідомості селянства і нові тенденції в еволюції соціальної психології села.

День пам'яті Георгія Гонгадзе

Поради для учнів

Посміхайтесь!

Пропонуємо розгадати загадку: «Вона немає ціни. Вона збагачує тих, хто її одержує, не збіднюючи тих, хто її дарує. Вона продовжується одну мить, пам’ять же про неї часто зберігається надовго. Немає таких багатих, які могли б прожити без неї, і немає таких бідних, які б не стали багатші її милістю.

Вона створює щастя в домі, атмосферу доброзичливості у справах і служить паролем для друзів.

Разом з цим її не можна купити, випросити, позичити чи вкрасти, бо вона являє собою таку цінність, яка не принесе ніякої користі, якщо тільки не буде йти від чистого серця».

Так що ж це? Звичайно ж, посмішка! Тож поговоримо про посмішку.

Вчинки красномовніші за слова, а посмішка означає: «Ви мені подобаєтесь. Ви робите мене щасливим. Я радий вас бачити». Я кажу про справжню щиру посмішку — посмішку, сповнену сердечної доброти, що йде з глибини душі, посмішку, яка високо цінується в людських стосунках.

Що можна порадити, якщо ви не відчуваєте бажання посміхатись? Спробуйте змусити себе: якщо ви наодинці, наспівуйте якусь веселу пісеньку, згадуйте приємні хвилини вашого життя, коли ви чудово повеселилися у товариша на іменинах, коли ви добре відповідали біля дошки і одержали заслужену гарну оцінку, коли вам посміхнулася дівчина, яка вам симпатична, і погодилася піти з вами в кіно. Поводьтеся так, як ніби ви вже щасливі, і це приведе вас до щастя!

Щоразу, коли виходите з дому, наберіть бадьорого вигляду, високо підніміть голову, ніби вона увінчана короною, дихайте на повні груди, «пийте» сонячне світло, вітайте посмішкою ваших друзів. Намагайтеся зосередитися на думці про те, що вам хотілося б здійснити, намалюйте в своїй уяві образ симпатичної і достойної людини, якою вам хотілося б стати. Підтримуваний вашою думкою, він буде щохвилини перетворювати вас саме в таку особистість!

Посміхайтеся! І люди, зігріті вашою посмішкою, будуть тягнутися до вас!

Посміхайтеся! І ваша посмішка створить щастя у вашому домі, атмосферу доброзичливості в спілкуванні.

Тільки ця посмішка має йти від чистого серця, тоді ви станете багатші з її милості. Адже, якщо ви здатні завжди посміхатися життю, життя завжди посміхнеться вам!

Фільм "Видатні українці. Василь Іванович Цимбалюк"

Фільм “Видатні українці” (про Цимбалюка Василя Івановича, вчителя української мови та літератури, кандидата педагогічних наук, заслуженого вчителя України)

9 вересня - день народження Івана Котляревського, одного із засновників української літератури

Іван Котляревський: письменник, який довів, що українська мова є літературною

Котляревський Іван Петрович народився 9 вересня 1769 р. у Полтаві, помер у цьому ж місті 10 листопада 1838 р. Український поет, драматург, громадський діяч, зачинатель нової епохи української літератури.

З Днем Незалежності!

Сьогодні пам'ятний день - 22 травня 1861 року відбулось перепоховання Тараса Григоровича Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева.

Помер 47-річний український поет у Санкт-Петербурзі, там його (на Смоленському кладовищі) спочатку і поховали. Але і друзі Тараса Григоровича, і численні шанувальники його творчості знали про палке бажання поета бути похованим згідно з його «Заповітом», написаним ще в 1845 році, на рідній землі – «Як умру, то поховайте мене на могилі серед степу широкого на Вкраїні милій...».

Після того, як п’ятдесят вісім днів прах Шевченка перебував у Петербурзі, його домовину, згідно із заповітом, за клопотанням Михайла Лазаревського, після отримання ним дозволу в квітні того ж року, було перевезено в Україну й перепоховано на Чернечій горі біля Канева. Труну спочатку привезли до Києва, де з небіжчиком могли попрощатися усі охочі (особливо багато було тоді молоді). З Києва 8 (20 травня) 1861 року останки Кобзаря на пароплаві «Кременчук» перевезли до Канева. Дві доби домовина перебувала в Успенському соборі, а 10 (22 травня), після відслуженої в церкві панахиди, прах віднесли на Чернечу гору.

31 річниця Чорнобильської трагедії

Обласна літературна студія "Паростки"

6 квітня 2017 року на базі Сквирського районного центру дитячої та юнацької творчості відбулося VIII засідання обласної літературної студії «Паростки». Квітнева сонячна днина зібрала на творчу зустріч всіх тих, кому не байдуже Слово, його значення, його сила і воля. Понад 100 закоханих в поезію школярів із Бориспільського, Тетіївського, Таращанського, Макарівського, Сквирського районів зібралися на засідання обласної літературної студії «Літературні обрії Сквирщини».

Володимиру Рутківському - 80!

Сьогодні святкує ювілей Володимир Рутківський — неперевершений майстер українського дитячого історичного роману!

Володимир Рутківський — лауреат Шевченківської премії, його твори — то вже класика. Мабуть, немає в Україні такої людини, яка не чула про цього письменника. Його твори видають великими накладами, його шанують, читають і люблять уже кілька поколінь дітей.

«Високохудожня та стилістично вправна, пізнавальна і змістовна, цікава й весела, зворушлива та щира, захоплююча й імпульсивна, відверта й органічна, добра, мудра… такою є творчість ВЕЛИКОГО українського дитячого письменника Володимира Рутківського. Його повісті й романи для дітей та юнацтва, як новітні, так і написані ще в підрадянській Україні, користуються великою популярністю серед юних читачів. Вони — поза часом! І це невипадково: у кожній історії, що її оповідає автор, діти знаходять відповіді на актуальні для них питання «душевного виміру», що їх хвилюють сьогодні й зараз, пізнають складний і неповторний світ, історію свого народу, пізнають себе і своїх друзів”, –  підсумувала професор Віталіна Кизилова.

Щиро вітаємо автора зі святом та бажаємо здоров’я і невичерпного натхнення! 💐

Міжнародний день дитячої книги

2 квітня  212 років тому народився відомий данський казкар Г.Х. Андерсен. Пропонуємо вам добірку цікавих матеріалів про письменника і його творчість:

- Те, що ми не знали про Андерсена https://goo.gl/IgzOmu
- Знайдено невідомий рукопис Андерсена https://goo.gl/DlOUag
- Ілюстрації Сальвадора Далі до казок Г.Х. Андерсена https://goo.gl/pVpJy4
- Disney може екранізувати «Русалоньку» https://goo.gl/8mQRbF
- 25 найзнаковіших дитячих книжок незалежної України https://goo.gl/jfX6vW
- Книга Г.Х. Анедерсена «Дикі лебеді» https://goo.gl/3ZJP1C

Різний Гоголь: з нагоди дня народження Миколи Васильовича

Микола Васильович Гоголь (Яновський) має древо роду розлоге, витіювате і вельми шляхетне. Серед його предків- славні гетьмани Іван Мазепа, Петро Дорошенко, Іван Скоропадський; подільський полковник, а згодом і гетьман Правобережної України Євстафій (Остап) Гоголь – до речі, саме він став прообразом Тараса Бульби з одноменної повісті; козацькі старшини Лизогуби, Забіли, Палії, Трощинські, Танські та Косяровські.

В одних джерелах «за новим стилем» подибуємо дату народження Гоголя – 31 березня, в інших – 1 квітня. Гаразд, рахуємо за «старим»: Микола Васильович Гоголь народився 20 березня 1809 року на Полтавщині, у містечку Великі Сорочинці, в гарній і талановитій українській родині. Маму Гоголя, Марію Іванівну (з дому Косяровську) видали заміж, коли їй ледь виповнилося 14 років; наречений був удвічі за неї старший. Гоголі народили у шлюбі дванадцятеро дітей, із яких вижили тільки троє – Микола та три його сестрички. Коли після пологів померли перші двоє дітей, подружжя переїхало до Сорочинців, де Марія, вже будучи при надії, годинами стояла у Свято-Преображенській церкві перед іконою Миколи-чудотворця, благаючи зберегти дитя. Тож як хлопчик народився і лишився жити, його охрестили Миколою.

Конкурс декламаторів поезії Максима Рильського

                  23 березня 2017 року на базі відділу освіти Сквирської  

       райдержадміністрації і районного  центру юнацької та дитячої    творчості відбувся районний декламаторів поезії М. Рильського.

У конкурсі взяли участь учні 5-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів у таких номінаціях:

декламація творів М.Т.Рильського;

декламація віршів М.Рильського про Сквиру;

читання власних поезій, присвячених

М.Т. Рильському.

Журі високо оцінило  виступи ліцеїстів Сичевської Ірини, Михайлової Маргарити, Добровського Івана.

19 березня — день народження видатної української письменниці Ліни Василівни Костенко.

   Їй виповнюється 87 років.

    Ліна Костенко народилася на Київщині, в невеличкому місті Ржищів у родині вчителів. За першою освітою вона педагог. Другу вищу здобувала у Московському літературному інституті.

   У радянські часи брала активну участь у дисидентському русі, за що була надовго виключена з літературного процесу. У 1963 році зняли з друку книжку віршів "Зоряний інтеґрал", а книжку "Княжа гора" зняли з верстки. У 1968 році написала листи на захист В’ячеслава Чорновола у відповідь на наклеп на нього в газеті "Літературна Україна". Після цього ім’я Ліни Костенко в радянській пресі довгі роки не згадувалося.

    Її життя складалося так, що їй доводилося не раз показувати свою незламність, незалежність і відданість правді. 

    У 1987 році Костенко видала роман у віршах "Маруся Чурай", за який була удостоєна Шевченківської премії. У 2010-му, після фактично двадцятирічної перерви, письменниця презентувала своїм читачам і шанувальникам прозову книжку "Записки українського самашедшего".

    Ліна Костенко – жива легенда. Її твори вивчають у школах та університетах. Попри таку популярність, поетеса не любить надмірної уваги до себе. Вона навіть відмовилася від звання Героя України — «політичної біжутерії не ношу». Каже, що просто робить свою справу, адже поклик письменника – писати.

    Письменниця два роки тому приєдналася до гуманітарної акції "Другий фронт АТО". Ліна Костенко передала на фронт кілька збірок своїх поезій із побажаннями та словами підтримки.

Ліцеїсти вшанували пам"ять Тараса Шевченка. Літературна композиція "Ми крізь століття чуємо тебе..."

... Справді-таки, великі поети не вмирають, вони народжуються з кожним новим поколінням, заново відкриваючи людям світ. А як прекрасно та хвилююче про це говорив наш визначний український письменник Олесь Гончар: "До всіх народів світу, до цілого людства приходить нині Шевченко... Кожен народ читатиме Шевченка по-своєму, як, зрештою, по-своєму читає його кожне наступне покоління, беручи з невичерпної щедрої спадщини його те, що на даному відтинку історії є найближчим, найжагучішим для людей сучасності. Але є в геніальній його поезії те, що завжди, в усі часи вабитиме й чаруватиме людей - високий гуманізм його творчості, і та повнота любові, що народила художні шедеври довершеної краси, і те могутнє поетичне ясновидство, яке крізь тумани віків бачило прийдешність вселюдського миру і щастя..." Які чудові вислови, який глибокий зміст криється в кожному слові Олеся Гончара про незбагненну велич творчих шедеврів Т. Г. Шевченка та світову славу поета...

203 річниця від дня народженя Тараса Шевченка

  Багато віршів знаменитого українця не втрачають актуальності й у наш час, коли боротьба України за незалежність триває 9 березня - день народження Тараса Шевченко: у 2017 році виповнюється 203 роки із дня народження одного з найбільш легендарних українців.  

 Під час особливо драматичних подій в Україні чимало творів Тараса Шевченка лишаються актуальними, особливо коли наша країна переживає ключові моменти свого становлення. Не дарма поета називають також "батьком нації". 

   Шевченко народився 9 березня 1814 року у селі Моринці на Черкащині. Він став тією людиною, яка назавжди змінила українську літературу, достовірно описуючи ті непрості події, які сам бачив і переживав. Відомо, що останні дні свого життя поет провів на чужині у Петербурзі. Його поховали на кладовищі у місті Смоленськ. Але буквально за день до своєї смерті, у свій день народження 9 березня Тарас Шевченко встиг попросити свого друга Григорія Честахівського, щоб його поховали у Каневі. Останнє бажання поета виконали, але це вдалося зробити лише за два роки потому.

  Знаменитий "Кобзар" містить 228 творів. Крім цього, Шевченко написав 20 повістей, проте із них до наших днів дійшло лише дев’ять. Навесні 1838-го художник Карл Брюллов викупив молодого Шевченка з кріпацтва, заплативши 2500 рублів. Ці гроші Брюллов отримав з продажу портрета Жуковського. Нарешті вільний, Шевченко вирішив здобувати освіту в Академії мистецтв. 

   Тарас Шевченко, як відомо, був палким прихильником незалежної України - і від Польщі, і від Російської імперії. Він не переставав постійно про це говорити, не боявся озвучувати сміливі ідеї. Відомо, що Шевченко неодноразово висував ідеї автономного статусу України та інших слов'янських держав. Цікаво також, що столицею такої багатонаціональної держави він бачив місто Київ, а не Москву. 

   Молодий Тарас Шевченко, не дивлячись на затяжні періоди бідності, часто витрачав зароблені кошти на сучасний в той період одяг. Гонорари були нестабільні, проте і їх він витрачав не тільки на прожиття. Приміром, міг купити собі навіть єнотову шубу. Втім, кажуть, що з часом ця його звичка поступово зникла. 

   До нас дійшли свідчення про Шевченка від Андрія Козачковського, близького друга письменника. Він пише: "Зразок неповторного, що не вдалося Основ'яненку, мистецтва передавати місцевою російською мовою побут України з цілковитим дотриманням зворотів рідної мови і народного характеру дійових осіб". За деякими свідченнями, Тарас Шевченко дуже любив ром. В часи життя поета цей напій завозили виключно з-за кордону, і далеко не кожен міг собі його дозволити навіть у святкові дні. Втім, лишається цей напій недешевим і зараз. Історики і літературознавці кажуть, що Пантелеймон Куліш і Шевченко свого часу тісно приятелювали. Разом часом співали, разом писали свої картини й навіть часто рибалили. Кажуть, що при цьому Куліш недолюблював Шевченка за його відвертий цинізм, а Шевченко Куліша у свою чергу - за його аристократичність. 

Зі святом весни!

https://goo.gl/images/epR04g

Флешмоб GlobalShevchenko

Сьогодні учні 8 та 9 класу Сквирського ліцею долучилися до Міжнародного  флешмобу #GlobalShevchenko. Шануймо Великого Кобзаря!

Лесі Українці 146: нетиповий погляд на письменницю

СКВИРЯНИ ПРО РІДНУ МОВУ (відео)

З нагоди Міжнародного дня рідної мови учні 9 класу Сквирського ліцею влаштували лінгвістичний флешмоб. Пропонуємо вам ознайомитись з думками жителів нашого міста про рідну мову. "ЩО ДЛЯ ВАС РІДНА МОВА?"

Вічна пам'ять Небесній Сотні! Герої не вмиють!

   

   18 лютого 2017 року в Комунальному вищому навчальному закладі Київської обласної ради «Академія неперервної освіти» відбувся ІV (загальнонаціона-льний) етап ХVІІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. У Конкурсі взяли участь 26 учнів загальноосвітніх навчальних закладів, 3 учні професійно-технічних навчальних закладів та 16 студентів вищих навчальних закладів Київщини. Після випробувальних змагань відбулося урочисте свято – нагородження переможців ІІІ (обласного) етапу конкурсу.

Всеукраїнський конкурс учнівської та студентської творчості «Змагаймось за нове життя!»          З метою сприяння глибшому ознайомленню та вивченню молоддю спадщини великої української поетеси Лесі Українки; долучення підростаючого покоління до збереження і розвитку культурної спадщини українського народу шляхом вивчення історії рідного краю, спонукання осмислення державотворчих зусиль нашого народу та його перспектив; виховання почуття патріотизму, національної гідності та особистої відповідальності за майбутнє нашої Батьківщини Культурно-просвітницький центр «Sweetart – Знання» за підтримки Полтавської та Чернівецької обласних державних адміністрацій проводить ІІ Всеукраїнський (ХІІІ Всекримський) конкурс учнівської та студентської творчості «Змагаймось за нове життя!», присвячений Лесі Українці.             За бажанням, до участі запрошуються учні 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів різних форм власності та студенти вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації.         Детальніше, положення про конкурс та заявка на участь

   Українська поетеса, діячка ОУН, 1941 року прибула до окупованого нацистами Києва, щоб відновлювати українське культурне життя. Очолювала редколегію літературного додатку "Літаври" до газети "Українське слово".

   Після арешту редакції «Українського слова» О. Теліга не брала до уваги постанов німецької влади: ігнорувала вказівки німців зухвало і принципово. 7 лютого 1942 р. почалися арешти, вона знала, що ризикує, але тікати з Києва не хотіла. Олена пішла на стовідсоткову загибель, з нею пішов і її чоловік  Михайло. Під час арешту 9 лютого він назвався письменником, щоб бути разом з нею.

Розстріляні в Бабиному Яру. Останні її слова, написані на стіні камери київського гестапо:" Тут сиділа і звідси іде на розстріл Олена Теліга".

Феномен Жуля Верна

Феномен Жуля Верна

    8 лютого  1828 року народився відомий письменник Жуль Верн.

Із 108 його фантастичних ідей нездійсненими сьогодні залишились тільки 10. Такою кількістю втілених в життя задумів не можуть похвалитися навіть вчені. Так ким же був Жуль Верн? 

  Сто років назад Жуль Верн заслужив славу геніального фантаста. Сьогодні його називають провидцем. Дійсно, наукові передбачення француза збуваються одне за одним. Вже давно увійшли в наше життя придумані ним скафандри для перебування під водою, гелікоптери, автоматичні гвинтівки, електромобілі, підводні човни, телевізори, телефони і багато іншого. Але навіть скептики більше не намагаються пояснити подібні "попадання" прозаїка лише його широким кругозором і освіченістю.
    Так, Верн щоденно перелистував величезну кількість наукових журналів, де в тому чи іншому вигляді згадувались неймовірні нововведення та гіпотези. Деякі з них в результаті знаходили місце в його книгах. Але часом романіст описував такі винаходи, до яких не додумався жоден вчений з його часу. Руйнування матеріалів електричною іскрою, силовий руль для морських суден, скло, яке не б'ється, хірургічна трансплантація - в сучасній для Верна "серйозній" літературі немає й натяку на подібні ідеї. Наприклад патент на газорозрядні світильники, які освітлювали каюти знаменитого "Наутілуса" в 1870-му, був виданий лише в 1938 році, а самі неонові лампи включені в число найважливіших винаходів, зроблених в ХХ столітті.

    В своїх творах він передбачив наукові відкриття і винаходи в найрізноманітніших областях, в тому числі акваланги, телебачення і космічні польоти:

- Електричний стілець.
- Великі підводні човни здатні довго знаходитись в плаванні («20 000 льє під водою»).
- Літак («Володар світу»)
- Гелікоптер («Робур-Завойовник»).
- Космічні кораблі і пілотовані польоти в космос, в тому числі на Місяць («З землі на місяць»). Верн точно описав розміри ракети, точне місце старту (Флорида) і навіть екіпаж: 3 людини, як це і було зрештою в програмі NASA.
- Вежа в центрі Європи (до будівництва Ейфелевої вежі) – опис досить схожий.
- Міжпланетні мандрівки («Гектор Сервадак»), запуски космічних апаратів доказують можливість міжпланетних подорожей.
- Відеозв’язок і телебачення («Париж в ХХ столітті»).
- Будівництво Туркестано-Сибірської магістралі («Клодіус Бомбарнак. Записна книжка репортера про відкриття великої Трансазіатської магістралі (Із Росії в Пекін)»).
- Літак з перемінним вектором тяги («Незвичайні пригоди експедиції Барсака»).
- Принципова прохідність Північного морського шляху за одну навігацію («Найда з загиблої Цинтії»).

Декілька передбачень Жуля Верна, які не збулися

- Земля на Північному полюсі (Пригоди капітана Гаттераса) і океан на Південному (20 000 льє під водою): все виявилось навпаки.
- Зарядка від атмосферного накопичувача (Робур-Завойовник)

7 лютого - 205 років від дня народження Чарльза Діккенса

знаменитого англомовного романіста, соціального критика, прославленого творця яскравих комічних характерів, автор "Пригод Олівера Твіста", "Різдвяної пісні у прозі", "Таємниці Єдвіна Друда" та інших.

До вашої уваги найвідоміші афоризми видатного письменника:

Брехня відверта чи невиразна, сказана чи ні, завжди залишається брехнею.

Жива людина без розуму — гірше, ніж мрець.

Життя нам дано з неодмінною умовою захищати його до останньої хвилини.

Людина не може по-справжньому вдосконалюватися, якщо не допомагає вдосконалюватися іншим.

Не завжди високе те, що знаходиться високо, і не завжди низьке те, що знаходиться низько.

Нема на світі такого пагорба, вершини якого завзяття врешті-решт не досягне.

Правда завжди відважна.

Працьовитість — душа будь-якої справи й запорука добробуту.

У цьому світі користь приносить кожен, хто полегшує тягар іншої людини.

Моя віра в людей, які правлять, загалом, незначна. Моя віра в народ, яким правлять, загалом, безмежна.

Я вірю і маю намір вселити людям віру в те, що на світі існує прекрасне, вірю, незважаючи на повне виродження суспільства, потребами якого нехтують.

Позбуваймося слів-паразитів!

  Якщо за півтори хвилини людина вимовила беззмістовне слово більше ніж двічі - це слово-паразит. Напевне, час від часу таку біду помічав за собою кожен: як причепиться якесь слівце, так і кажеш його без потреби. - Слова-паразити не несуть жодного смислового навантаження. Це - сміття, яке є у кожній мові. Слова-паразити частіше використовують чоловіки - у жінок словниковий запас більший. Їх вживають представники тих професій, в яких нема активного спілкування. Такі слова популярні серед молоді та людей старшого віку. 

    Із яких причин у нашій мові з'являється це "сміття"?  Вони передаються один одному наче вірус, особливо в дитячих садочках. Причиною може бути оточення, наприклад, батьки чинять словесний тиск на дитину, вона хвилюється, тому й говорить абищо. Також вони з'являються через малий словниковий запас. У дорослих слова-паразити виникають через те, що язик не встигає за думкою. Відомо, що ми думаємо у чотири рази швидше, ніж говоримо. Багато людей хоче відразу ж усе розказати, та не вдається, з'являється розгубленість. Вона породжує страх паузи. І замість того, щоб витримати цю паузу, людина вимовляє слова-паразити. Також їх вживають тоді, коли повільно підбирають точніший вислів. Говорять слова-паразити й ті, хто пережив аудиторний шок і має травму після публічного виступу. А ще такі слова застосовують для впевненості у розмові. Наприклад, у деяких політиків є словосполучення-паразит "абсолютно чітко", яке  вживається майже щохвилини.

  Якими є найпоширеніші мовні паразити? Виділяють кілька груп. Наприклад, атавістичні звуки - "е-е", "ну", "и-и". Також окремі слова: "кагби", "блін". Люди, які вживають це слово відчувають дратування, хвилювання, невпевненість. Слово "короче" використовують ті, хто відчуває, що занадто багато говорить. Слова-паразити: "як сказати", "скажімо так" - теж вказують на невпевненість, невизначеність. Поширене "ну такоє" - свідчить про неточність думки. Деякі люди полюбляють додавати перепитувальні слова-паразити, наприклад, "правильно", "так". Це роблять, аби переконатися у правильності своєї думки. Також є маніпулятивні фрази-паразити, наприклад, "я вас почув". Часто їх використовують ті, хто займається продажем товарів чи послуг. Зауважу, що матюки теж стали словами-паразитами. Раніше мат виражав афекти, а зараз його використовують як засіб зв'язку слів. Існує багато фраз-паразитів, приказок, фразеологізмів - "бабка надвоє гадала", "се ля ві", навіть анекдоти уже бувають паразитами. З'являються слова-паразити й в інтернетному спілкуванні. Поширене відоме "IMХO" (In My Humble Opinion -- на мою скромну думку. -- Авт.) Його пишуть і там, де треба, і де не треба.

   Серед молоді, та й не тільки, стало дуже поширеним слівце "тіпа", -- зауважує  Микола Лесюк, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри слов’янських мов Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. - Чув таку розмову студенток: "Рішила я їхати тіпа в універ не в неділю, а тіпа рано в понеділок. Прийшла на зупинку, а бусик тіпа поїхав, лиш показав мені тіпа хвіст". Часто чуємо російське слівце "капєц", причому навіть від людей старшого віку. У гуцулів кaпець - це вовняна груба шкарпетка. Для заміни російських вульгаризмів уживаються слова "фігня", "пофіг", "нафігa", "йо-ма-йо", "йо-пе-ре-се-те" та інші. Часто можна почути слово "вопше" (спотворене російське "вообще") чи "вопшем", яке вживають переважно замість підсумкового слова "отже", "отож". Менш поширені слова: "круто", "тупо", "припух", "прікол", "облом", "даже", "іменно", "напряжно", "конкрєтно" та інші. Нерідко можна почути вставне словечко "вот" або "вот-вот". Так само часто дехто використовує російське "допустім".

    Як же позбутися цього "сміття"? Найперше - у людини має бути мотивація. Також слід визначити психологічні причини вживання слів-паразитів та усвідомити, чому ми їх говоримо. Людину, захоплену розмовою, можна записати на диктофон, а потім дати прослухати запис. Якщо ж вона не помічає вживання слів-паразитів, треба попросити друзів чи колег, аби вони стежили за мовленням і подавали якийсь сигнал, наприклад, плескали в долоні. Коли говорите слово-паразит, можна вщипнути себе або стиснути кулак. Таких слів можна позбутися завдяки больовому синдрому. Ще один спосіб -слова-паразити виписати, а папірець розірвати чи спалити. Для дітей дієвою буде ігрова форма. Один маленький хлопчик часто говорив "блін", та щоразу, як він це казав, мама змушувала його кукурікати. Дитину відучили від слова-паразита за тиждень. 

   На своїх уроках іноді, чуючи в учнів слова-паразити, рекомендую їм записати їх та дошці та проаналізувати їх недолугий вигляд та звучання, сміючить на своїми помилками, ми не даємо їм шансу на повторення)))

Що говорять про українську мову іноземці

Америка. Джон, журналіст:

   "Для мене українська мова звучить дуже м'яко. Коли чуєш одних і тих же людей, що говорять українською і російською, то здається, що говорячи українською, вони добріші".

Франція. П’єр, науковець:

   "Мова, як і французька, дуже м'яка і створена для кохання. Хоча значення слів залишилося для мене цілковитою загадкою, мені постійно здавалося, що українці говорять про щось хороше. Таке враження, що українська - дуже доба і м'яка. Особливо мені подобається, коли нею розмовляють жінки - вона взагалі якась більш жіноча за звучанням".

Німеччина. Валерія, журналіст: 

   "Коли я чую, як українці говорять, мені здається, що так швидко не можна говорити жодною іншою мовою. Українська мова дуже швидка і ритмічна. Вона звучить дуже приємно й мелодійно, а ще пристрасно. Німецька мова дуже монотонна і безпристрасна, всі звуки подібні, і ця різниця відразу відчувається. Українська мова схожа на пісню. Але багато ваших звуків просто зводять з розуму англомовних або німецькомовних людей, їм ніколи не вимовити правильно ваш «м'який знак» або дзвінке «р»".

Італія. Габріель, гід:

   "Мені українська подобається і здається дуже мелодійною. Я знаю російську мову, так от вона набагато грубіша, і мені подобається, як у порівнянні з російською звучить багато українських слів. Українська дуже нагадує мені бразильський варіант португальської, вона така ж м'яка і тягуча".

І, наостанок, залишається додати, що українська мова займає друге місце в світі за мелодійністю (після італійської).

    На мовному конкурсі, який пройшов у Парижі у 1934 році, українську мову  визнано третьою найбільш красивою мовою в світі (після французької та перської) за такими критеріями, як фонетика, лексика, фразеологія й будова речення.